Пятница, 29.03.2024, 01:48
Приветствую Вас Гость | RSS
Главная | Та лиш ялина я | Регистрация | Вход
Меню сайта
Форма входа
Друзья сайта
  • КП "АКИНАК"
  • Оздоровительные системы
  • КОЛИБРИ
  • Фото Крыма
  • Купи-Продай
  • Инструкции для uCoz
  • Bitcoin
    Peoplum
    Статистика

    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0
    Rambler Top100
    Rambler's Top100
    Карта посещений
    Locations of visitors to this page
    MinerGate
    Растительные лекарства Натальи Земной
    Як би я дівчина була,
    То я вінок п'янкий сплела,
    Підперезалася б серпанком
    І весняним погожим ранком,
    Поки не кинуло ще сонце
    Своє проміння у віконце,
    Поки не впали срібні роси
    На мої довгі русі коси,
    Прийшла б до тебе знов і знов,
    Мов Полісяночка з дібров,
    Що ніжно, весело всміхатись,
    Тугими персами торкатись
    І поцілунок полум'яний,
    Подарувать,тобі, Коханий!

    Як би я жинкою була,
    То я б сорочку одягала -
    Гаптовану, мережану -
    І тихо-тихо, обережно
    Босінож по траві-росі,
    Коли ще сплять ледачі всі,
    Під покривалом ночі й неба
    Я біглаб, як душа до тебе,
    Щоб все, як є, жагуче тіло,
    Що від кохання розпашіло,
    І серця жар - тобі віддати,
    В твоїх обіймах завмирати,
    Щоб народить і народжати,
    Буть на Землі нащадків мати...
    На то я жінка.

    Якби Бабусеюбула,
    То я б пополудні прийшла
    Неспішно, тихою ходою,
    Щоб привітатися з тобою,
    На посивілі твої скроні
    Покласти стомлені долоні,
    Життеву мудрість передати,
    Благословить,як рідна мати,
    І щастя-долі побажати.

    Щоб ти здоров'я мав і силу,
    Кохав дружину свою милу,
    Ростив синів своїх і дочок,
    Ходив гуляти у садочок,
    Та щоб просилися на руки
    Твої кирпатенькі онуки.
    Якби жБабусею була.

    О милий Боже, ти прости,
    Що я прошу - уберегти
    Мене від Божого жадання:
    Од вічного в житті кохання.

    Та я - не дівчина, не жінка
    І не бабуся, а - Ялинка,
    Жива, колюча Деревинка.
    Тому і не змогла прийти
    І тобі щастя принести.
    Тут сміх і радість. А я плачу,
    Бо вже ніколи не побачу
    Чудового - земного - раю.

    Прощайте, люди, я вмираю,
    Я тут, на світі помираю
    І лиш тепер достоту знаю:
    Я в жертву віддана для того,
    Щоб у душі ви мали Бога.

    Амінь!



    Copyright © 2024